Колише вітер волошкове поле,
Співає жайворонок пісню в небесах.
Янтарний колос зігнув голівку долу-
Зерно життя налите радістю сповна.
І ми з тобою, ніби дві зернинки,
Житям із колоса наповнені сповна,
Зігріті в променях кохання половинки,
Прямуємо у світ, де квітне лиш весна.