В хату гості нагодились,
Тож хазяйка щиро рада,
Застеляє скатертину -
Накриває стіл багатий.
Гості ж хутко поспішають,
Аби сісти й взяти ложку,
Один одного штовхають,
І кричать, як під гармошку.
Стримавшись, поки господар
Привітає їх, - притихли,
Й тут же взялись до роботи -
Спорожнивши все до крихти.
Цямкаючи, наче свині,
Спорожнили всі тарілки,
Що господарка гостини
Настаралась - за днів кілька.
Зїли ковбасу в нарізці,
І сири - як на толоці,
Мясо, тушене на кістці,
І запечене в духовці.
Зїли копчену рибину,
Разом з шкіркою й кістками,
Положивши на хлібину,
Що зчерствіла й зацвіла вже.
Зїли шубу і салати -
І картоплю у мундирах,
Що хазяйка, як для жарту,
Зранку свиням відварила.
Все поїли - не лишивши,
Ні котам, ані собаці,
Настарались до відрижки,
Й полягали - як в бараці.
Господиня з кухні вийшла -
Й розвела в відчаї руки.
Мо, надіялась, що лишать,
Їй хоч кісточку із курки.
Дикуни - сказала тільки,
Нече із країв голодних...
Чому наче? Вони дійсно -
Колоски збирати згодні.