Бленика
ПОВЕРНЕННЯ
Вуличка знайома ніби —
наяву чи в сні…
Церква он, фонтан, садиба —
маше хтось мені…
Чи ж це ти, о юне плинна?
Впізнаєш хіба?
Весни десь — а нині лине
осені доба.
Янтра розляглася знову
рушником живим,
в дзеркало поглянь річкове —
дім і зорі в нім.
Чи не там все потонуло
в таїні свічад?
Хто то висотав минуле?
Що то є «назад»?
Привиди, о спіть, мовчіте
в глибині криниць!
Кроки, кроки, не будіте
мертвих зоряниць!
Бач, до лісу вже красуня
осінь йде гірка,
поступу мого відлуння
в безні геть зника…
(переклад з болгарської — Любов Цай)
Янтра - назва річки в Болгарії
***
Бленика
ЗАВРЪЩАНЕ
Уличката е позната –
сън ли е, не знам...
Ето църквата, чешмата –
кой ми маха там?
Ти ли чакаш, моя младост?
Как ли ме позна?
Беше пролет – днеска пада
есенна слана.
Янтра пак лежи заспала,
в нейните води
гледай – чудно огледало:
къщи и звезди.
Там ли някога потъна
един звезден свят?
Миналото кой погълна?
Що е то «назад»?
Призраци, о спете, спете
в тихите води!
мои стъпки, не будете
мъртвите звезди!
Виж, в гората с първи тръпки
броди есента,
ехото на мойте стъпки
пада в пропастта...