Знову відбринів Святками січень,
Пил струсивши наших душ в Йордан,
Злинув птахом легкокрилим в Вічність-
До нових надій та сподівань!..
І,здавалось,все до болю звичне:
І Вертеп,й колядок сонцеграй,
Неповторна зустріч є з Всевишнім,
Неповторна,як небес розмай!..
Неповторна,незглибима,
невимовна.
Розум наче кригою кує.
Таїна Христової Любові
Поглинає все єство моє...
2.02.08