Нижу намисто мрiй

Петренко Ольга
Нижу намисто мрій і сподівань -
Перлини у долонях зігріваю...
Прудкі та полохливі, наче лань,
Чуття мої летять сердечним плаєм.

То лагідно, то пристрасно- бурхливо
Морською хвилею накочує кохання.
Печаль і радість струменять у зливі.
Надія палко жевріє світанням.

Вишневим квітом рясно лине втіха,
Любов промінням теплим щедро ллється!..
Цікавість тюпає навшпиньках тихо-тихо...
Неначе звір, жага на волю рветься...

Збираю щирі почуття в намисто,
В душі плекаю любо перли тії -
Прикраса та коштовна і барвиста,
Неначе зді;йснені жадані мрії!..

...Перлину за перлиною,  рядами,
Нанизую фантазії й бажання.
Нижу і те, що станеться із нами,
І що залишиться мрійливим сподіванням