Я люблю дивитись,
Як горить свіча,
Богові молитись
З словом каяття.
Я люблю вдихати
Запах восковий,
З легкістю зітхати
В ранок весняний.
Я люблю вдивлятись
У блакить небес,
З сумом злим прощатись
В світлий час чудес.
Я люблю цю казку
З назвою «Життя»,
Тиху Божу ласку
Після сну гріха.
Я люблю, як світить
Сонце серед дня,
Той, хто це помітить,
Знає сенс буття.