З відлигою лютневою непевною
Розтане все тривожне і навіяне -
Залишиться своє, важливе, кревнеє,
Із досвідом і розумом намріяне.
Лютневими вітрами геть розвіється
Лушпиння слів, що змістом не обтяжені.
І спалахне, або хоча б затліється
Те вогнище, яке було зневажено.
І крига скресне у морозах лютого
Для серця, незатятого і щирого,
Для розуму, живого і розкутого;
Для того, хто дивується і вірує.