Кохала до безтями твої очі
І слізьми умивалася, пробач.
А ты мне повторял и днём и ночью:
Не плачь моя любимая, не плачь.
Та як мені не плакати, коханий,
Коли ти в моїй пам'яті живеш?!
Наш разговор последний, очень странный -
Безмолвие... и горечи рубеж.
Невже ти смуток мій не розумієш?
Я долі своїй йшла наперекір!
Ты упрекать ни в чём меня не смеешь...
Ты для меня - как будто целый мир.
Ім'Я твоє шепочуть мені трави,
Зосталася в душі твоя душа.
Из губ твоих я напилась отравы
И в небо улетела чуть дыша.
Ненавиджу тебе я... і кохаю!
Прошу тебе: мене не забувай.
Я каждый раз с тобою умираю
Когда я говорю тебе прощай.
Кохаю до безтями...