Так приємно пити каву
І дивитись у вікно,
Де зима вкриває лаву
Білосніжним полотном.
Сніг так весело кружляє,
Наче білий рій бджілок,
Душу спокоєм зціляє
Від можливих помилок.
Кава вабить ароматом,
Присмак ласощів в душі
Ллється щедро чистим златом
І нашіптує вірші.
Тихий ранок… Кава… Спокій…
Вторить затишку струна…
Не стихають жваві кроки,
Десь крокує вже весна...