Оригинал:
И.С. Никитин. Песня бобыля
Ни кола, ни двора,
Зипун — весь пожиток...
Эх, живи — не тужи,
Умрешь — не убыток!
Богачу-дураку
И с казной не спится;
Бобыль гол, как сокол,
Поет-веселится.
Он идет да поет,
Ветер подпевает;
Сторонись, богачи!
Беднота гуляет!
Рожь стоит по бокам,
Отдает поклоны...
Эх, присвистни, бобыль!
Слушай, лес зеленый!
Уж ты плачь ли, не плачь —
Слез никто не видит,
Оробей, загорюй, —
Курица обидит.
Уж ты сыт ли, не сыт, —
В печаль не вдавайся;
Причешись, распахнись,
Шути-улыбайся!
Поживем да умрем, —
Будет голь пригрета...
Разумей, кто умен, —
Песенка допета!
1858
Мій переклад:
Іван Савич Нікітін (1824-1861). Пісня бурлаки
Як бідар, так не цар,
Грошенят не густо...
Живий будь - сум забудь,
Помреш - світ не лусне!
Багатій - він дурний,
З грішми, й сну не має;
А бідняк, хоч голяк,
Веселий, співає.
Він іде, спів веде,
Вітри підтягають...
Відступись, багачі!
Бідарі гуляють!
А обабіч жита
Вітають уклінно...
Гей, бурлако, свисти!
Слухай, гаю милий!
Вже ти плач чи не плач -
Геть журба не вразить,
Стань слабкий, засумуй, -
Курка теж образить.
Вже ти їв чи не їв -
В сум не зануряйся;
Чепурись, розстебнись,
Жартуй-посміхайся!
Десь життю буде край -
Для бурлак ночівля...
Маєш глузд, то зважай -
А пісню скінчив я!
Переклад 24.09.2017