Знецінене безцінне до нуля,-
б'є ворог по звичайних перехожих...
невже таких породжує Земля?
Невже Ти душу їм даєш, мій Боже?
Дитинку розірвало на шматки,-
яка ж вона бліда!!! Господня Мати!
По різні боки шляху чобітки...
о ні, таке не можна вибачати!!!
Виття сирен чи виють матері,
неначе з лісу вибралась вовчиця?..
Вони не немічні і не старі,-
вже завтра з'явиться в руках рушниця.
І світ здригнеться з нЕнависті їх,
і пекло здасться ворогові раєм!..
Мій Боже, захисти дітей своїх,
бо ворогові біс допомагає.
Поповнилась свята небесна рать
дітьми, жінками і захисниками...
Мій Боже, ми не можем відступать,
бо Україна молода за нами!