З альбому «Казка Весняна»
«КРОКУС – КРИХІТКА»
...Промінь сонечка світ зігріває...
А в саду, на відкритих місцях,
Квітка мила й мала розквітає –
Крокус-крихітка! Мрія цвітна!!!
Білі, жовті, оранжеві, сині
І строкаті її кольорі...
Ігноруючи колючий іній,
Шле вона одинокі ростки...
...Граціозна, низенька стеблина...
Величезний, розкішний бутон...
Життєрадісна, гарна рослина
Припиняє зимовий свій сон!!!
А душа квітки – сяє! І дише!!!
І розточує мрій аромат!!!
І усмішками Весноньку тішить...
І всипає сімейками сад...
...Хоч життя квітки короткочасне,
Є у крокусів Фея своя...
Що на дудочці грає прекрасно...
І рятує від слізок буття...
Квіти їй довіряють всі тайни...
І з найнижчим уклоном земним
Дарять ніжність свою... Чарування...
Запашний шарм п’янкої весни...
...Ждуть щодня квіточки з нетерпінням
Слово лагідне, погляд ясний
І усмішку привітної Феї...
А вона – любить пестити їх!!!
Вранці змерзнути враз ризикує...
Днем – жаркі пізнає почуття...
Перед сном, пелюстки всі цілує,
Їм «Добраніч...» шепоче вона...
...Береже Фея крихіток милих,
Що в часи некомфортні цвітуть...
Сніг встромляє, мов кулі, голки в них...
Сонця промені спеку дають...
Та ніколи квітки не підводять
Чарівну й добру Фею свою...
В світ несуть дзвін весняних мелодій
І вогнів різнобарвних салют!!!
P.S.: Перевод с русского языка на украинский...
ИСХОДНЫЙ ТЕКСТ:
«КРОШКА КРОКУС»
...Только почву луч солнца согреет,
Как в саду, на открытых местах,
В мир является вешняя прелесть –
Крошка Крокус! Цветная Мечта!!!
Белой, жёлтой, оранжевой, синей
Или пёстрой окраски цветки,
Игнорируя колющий иней,
Одиночные гонят ростки!!!
...Низкорослый, изящнейший стебель
И огромный, роскошный цветок –
Жизнерадостный! яркий! волшебный! –
Вызывают невольный восторг!!!
И душа тех цветков – столь живая!!!
Расточает такой аромат!!!
Улыбнуться весну заставляя,
Усыпает семейками сад!!!
...Хоть недолог их век – две недели,
Есть у крокусов Фея своя,
Что, играя на звонкой свирели,
Их спасает от слёз бытия!!!
Ей цветы поверяют все тайны...
И с нижайшим поклоном земным
Дарят нежность свою... Обаянье...
Шарм душистый пьянящей весны...
...Каждый день ждут они с нетерпеньем
Слово ласковое, добрый взгляд
И улыбку приветливой Феи...
А она – любит их опекать!!!
Утром с ними подмёрзнуть рискует,
Днём – вкус жгучего счастья познать...
Перед сном, лепесточки целуя,
«Доброй ночи» желает она...
...Бережёт Фея крошечек милых,
Что в мятежное время цветут!!!
Снег вонзает, как пули, в них иглы...
И лучи солнца страстью гнетут...
Но цветы никогда не подводят
Несравненную Фею свою!!!
В мир несут веер вешних мелодий
И огней разноцветных салют!!!
© Copyright: Елена Буторина-Палагута, 2011
Свидетельство о публикации №111050108553
http://stihi.ru/2011/05/01/8553
Исходное моё стихотворение
можно также прочитать здесь:
https://chto-takoe-lyubov.net/stixi-pro-shafran-krokus/