Карие очи, брови собольи,
Темны как ночка, как день ясны!
Сколь вы доставить можете боли,
девичьи очи, сколь вы властны…
Вроде далече, а все ж вы рядом,
Льете мне в душу звездный свой свет –
Иль опоен я ласковым взглядом?
Иль очарован посулом бед?
Черные брови, карие очи!
Страшно глядеться в них мне подчас,
Не будет сна мне ни днем, ни ночью,
Все буду думать, очи, про вас.
Черные брови – ленты шелковы,
Вы мне отрада, вы мне гроза.
Карие очи, девичьи очи,
Только о вас мне нынче слеза.
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?
Чорнії брови, карії очі!
Страшно дивитись весь час на вас:
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.
Чорнії брови -- стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь,
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!