ВСЕ ДУЖЕ ПРОСТО
У наших суперечках і прокляттях,
В пітьмі нерозумінь і протиріч
Не можуть бути мови винуваті…
От мовоносці – це вже інша річ.
Читати Пушкіна – і радісно, й красиво.
Але чи я любитиму його,
Коли мені «свободный и правдивый»
Несе зі смертю рідного мого?
Хай Льва Толстого знає кожен учень.
Але скажіть, аби я зрозумів:
Чому «язык», «великий и могучий»,
Забити мусить звуки рідних слів?
Питання риторичні, аж допоки
Насилля не закінчило свій вік…
Все дуже просто: дайте людям спокій –
І будуть в дружбі МОВА та ЯЗЫК
Михайло Лєцкін
ВСЁ ОЧЕНЬ ПРОСТО
Средь распрей и немыслимых проклятий,
Во тьме блажных идей, несущих вздор,
Быть языки не могут виноваты.
Здесь о языконосцах разговор.
А Пушкина читать – легко, красиво.
Но разве я смогу любить его,
Когда его "свободный и правдивый"
Являет смерть у дома моего?
Пусть Льва Толстого дети в школах учат.
Но вы скажите, будет ли готов
Забить язык "великий и могучий"
Звучание родных своих же слов?
Вопросы риторичны, но доколе
Насилье длится, множится в разы,
Всё просто: лишь оставьте нас в покое –
И уживутся МОВА и ЯЗЫК.
Переклад з української Ірина Ирина Юрчук