Змова вiд темного часу

Alex Sikorsky
Прохолода повітря вільно дихає крізь твою шкіру,
Хмара-гора за лісом виплила раніше світила,
Згадай на землі те місце, де добре тобі до світанку,
Вибери це місце, де струмує скрізь тебе світло,
Очі закрий, та залишайся в цьому місці до ранку.
Ти в житті можеш бути великим чи малим,
Але не маєш права буть нікчемним…
Нелюдяним до людей, чи долею зламаним,
Будь завжди лагідним та до своєї долі чемним.
Радість чи біль, значить людина і ще живий,
Все, лише тимчасові придбання та порожнеча,
Ранок чи вечір промайнуть швидко,
Знайди час для зустрічі з місцем таємним…
Чи схід, чи захід в обставинах долі світом кружляє тебе,
Ну що, згадали, очі закрили? Дихай повільно і ти…
Дихання нехай слідкує за кроками вашого пульсу
І вони проведуть вас стежками таємними,
Може до спокою озера, а може до бурхливої річки,
Може до затишної галявини, а може до широкого степу…
Може до світлого гаю, а може до темного бору,
Може до тихого гроту, чи на верхівку гори величної, мов собору…
Там твоя сила, тут твоя сила завжди чекає тебе…
Прохолода повітря вільно дихає крізь твою шкіру,
Хмара-гора за лісом виплила раніше світила,
Згадай на землі те місце, де добре тобі до світанку,
Вибери це місце, де струмує скрізь тебе світло,
Очі закрий, та залишайся в цьому місці до ранку.

* * *

(На ілюстрації графічна картина Олега Шупляка)