В угасающих искорках снега... - пер. с рус. яз

Елена Палагута
З альбому «Казка Весняна»

«У  ЗГАСАЮЧИХ  ІСКОРКАХ  СНІГУ...»

...Доторкнутись мазком акварельним
До чуттів хоче день променистий...
Знає він – дух оновлення в серці
Віковічно весною живе!!!

Знову вічність про щастя шепоче...
А зоря дарить запах медвяний...
Сяйво мрій – невагомих, ефірних –
У таємний політ нас зове!!!

...Сонця промені весело грають
У згасаючих іскорках снігу...
Придаючи їм свіжий рум’янець,
Променяться кришталем у них...

І, торкнувшись лісної галяви,
Змерзлий грунт прогрівають повільно... 
Розкривають нам диво весняне
Під холодним покровом снігів...

...Хоче сонце теплом поділитись...
І окутати ніжним промінням
Перші вогники квітів підсніжних...
Подарити турботу й любов...

Стрепенутися їх спонукає...
І надією живить новою...
Надаючи їм впевненість, сили,
Тайний чар зоревих молитов...

...Вгору квіти злітають зухвало,
Не боячись ранкових морозів...
Піднімаючись до ясна сонця,
Відкривають дорогу весні!!!

А в бутончиках, плеканих снігом,
Юним мріям дають оселитись...
І натхненно-іскристому світлу
Окрилити зволяють вогні!!!


P.S.: Перевод с русского языка на украинский...
ИСХОДНЫЙ ТЕКСТ:

«В УГАСАЮЩИХ ИСКОРКАХ СНЕГА...»

...Тронуть чувства мазком акварельным
Вновь торопится день лучезарный...
Зная точно, что дух обновленья
В сердце вечной весною живёт!!!

Снова вечность о счастье нам шепчет...
Зорька жалует запах медвяный...
А мечтанья – легки, невесомы...
И стремятся в таимный полёт!!!

...Солнца лучики резво играют
В угасающих искорках снега...
Придавая им свежий румянец...
В них поблёскивая хрусталём...

Потемневшей лужайки касаясь,
Прогревают замёрзшую почву...
И вскрывают весеннее чудо
Под холодным и колким снежком...

...Жаждет солнце теплом поделиться...
И укутать объятием нежным
Новорожденные огонёчки...
Их балует заботой своей...

Встрепенуться ростки заставляет...
И питает лучистой надеждой...
Придавая уверенность, силы,
Блеск даёт им принять от лучей...

...Ввысь цветки устремляются дерзко,
Не страшась заревого морозца...
И, взмывая к прекрасному солнцу,
Открывают дорогу весне!!!

А в бутонах, взлелеянных снегом,
Дозволяют мечтам поселиться!!!
Вдохновенно-искристому свету
Не давая в сердечках тускнеть!!!

(© Copyright: Елена Буторина-Палагута, 2012
Свидетельство о публикации №11203054595)