Висловлювані ми без зайвих фраз,
Під час, коли на стомлений вечір
Ніч опускається для зустрічі,
За вікном тихесенько сніг кружляє.
Ідеш на лінію вогню,
Відкинувши убік незручність,
Покрив зривая маскування,
Де біла лілея твоя.
Кохайте просто, як і я,
Без обіцянок і безмірно,
Коли обламуючи пір'я
Відлітає геть привид буття.
Спадає дим паперових битв,
Не підпускай мене на постріл,
Відомий смирним пацифістом,
Але моє серце із вогню.
Зніміть ви оптику мою,
Потім з рядків віршів підрядок
І в багатовимірні трикрапок
Цілуйте з ніжністю,
. . . . . . . . . . . . . - «Кохаю!»
* * *
«Сказуемы...»
Сказуемы без лишних фраз,
Когда на утомленный вечер
Ночь опускается для встречи
И за окном кружится снег.
Идешь на линию огня,
Отбросив в сторону неловкость,
Покров снимая маскировки,
Где роза белая твоя.
Любите просто, как и я,
Без обещаний и безмерно,
Когда обламывая перья
Отринет призрак бытия.
Спадает дым бумажных битв,
Не подпускай меня на выстрел,
Слыву я смирным пацифистом,
Но мое сердце из огня.
Снимите оптику мою,
Затем со строк стихов подстрочник
И в многословье троеточий
Целуйте с нежностью,
. . . . . . . . . . . . . - "Люблю!"