Ти спиш ще мабуть, я уже не сплю;
Слухаю музику, вірші читаю.
І думаю, за що я так люблю,
Кохання вогнищем в душі палає.
Скоро ранкова зірка спалахне,
Багато справ на день я нагадаю...
Про тебе мрії заворожують мене
Лише тебе думками обнімаю.
Вже вечір, розливається туман,
Час відпочити і попити чаю.
А в голові кохання лиш дурман,
До пізньої пори не засинаю.
Приносить ніч полегшення душі,
Та в снах тебе все ж бачити бажаю.
Скучаю за тобою, як завжди,
Бо палко одного тебе кохаю.
Ти спиш, мабуть, а я іще не сплю,
Слухаю музику, вірші читаю.
Все думаю, чому я так люблю?
Стомившись, лиш під ранок засинаю.