***

Не згасне світло у моїй душі,
І вогнище надії ще палає.
Така є доля, що нас всіх єднає,
Коли біда раптово на поріг.
У лютому загарбники прийшли,
Що мріяли країну подолати.
Колись брати, та стали вороги.
Та в кожного є родичі і мати.
Нам Польща перша руку подала,
В свою родину біженців приймає,
Увагу кожному так  щиро приділяє,
Дає притулок,  допомогу і тепла.
Ми українці, щиро вдячні вам,
За вашу душу і гостинність вашу.
Ми подолаєм негаразди наші,
Єдаймося  для смерті ворогам!