МЕЖДУ СТРОК.
С его творчеством мне пришлось столкнуться перед уроком: в далёком 1994 году, осенью, мне подфартило дополнительно заниматься математикой с хлопцем 5 класса. Ранее про его семью сказали бы: "Эти, из бывших". И не в этом суть.
Прихожу на занятие, его мама налила мне борща и усадила обедать – моя аристократическая худоба не давала ей покоя, хотя она была сама эталоном стройности и изящности. И вдруг по телику гонят клип – анимационный, с этими птичкой, губами с очками, с котами и прочим зверьём! Мы упали к экрану. Втроём. И в голове проскочила мысль: ты же, певец-гадёныш, взял меня этой шизой за руку, этим выносящим мозг клипом, и никогда не отпустишь из своей жизни, из своего творчества.
А уже через год, на Невском, мне всунули в руки флаер с привлекательным слоганом: "Хочешь пройти по жизни уверенной походкой модели?! Приходи к нам, модельное агентство CATS." Отказаться от этого заманчивого предложения мне мозгов не хватило. И всю жизнь я так и пру по парадному тротуару, виляя задницей вправо-вправо, влево-влево и слушаю твои песни.
Жесть! И сейчас я, как главная героиня сериала "Grace Under Fire", разрываюсь между своей ненавистью к миру по поводу восьми лет молчания про обстрелы Донбасса и твоей принципиальностью по нынешней ситуации, что "нам не нужна война".
P. S. Этот маленький текст - моя сильная боль за тысячи уничтоженных жизней за 8 лет на Донбассе и сейчас в любимой с детства Украине. Если у Вас хватит сил - не пишите комменты - для меня всегда была и остаётся человеческая жизнь самым ценным и дорогим подарком Всевышнего!
ПОМІЖ РЯДКІВ.
З його творчістю мені довелося зіткнутися перед уроком: у далекому 1994 році, восени, мені пощастило додатково займатися математикою з хлопцем 5 класу. Раніше про його сім'ю сказали б: "Ці, з колишніх". І не в цьому суть.
Приходжу на заняття, його мама налила мені борщу і посадила обідати - моя аристократична худорлявість не давала їй спокою, хоча вона була сама еталоном стрункості і витонченості. І раптом по телику женуть кліп - анімаційний, з цими пташкою, губами з окулярами, з котами та іншими звірами! Ми впали до екрану. Утрьох. І в голові проскочила думка: ти ж, співак-гаденя, узяв мене цією шизою за руку, цим кліпом, що виносить мозок, і ніколи не відпустиш зі свого життя, зі своєї творчості.
А вже через рік, на Невському, мені засунули до рук флаєр із привабливим слоганом: "Хочеш пройти по життю впевненою ходою моделі?! Приходь до нас, модельне агентство CATS." Відмовитися від цієї привабливої ;;пропозиції мені мізків не вистачило. І все життя я так і пру по парадному тротуару, виляючи дупою вправо-вправо, вліво-вліво і слухаю твої пісні.
Жерсть! І зараз я, як головна героїня серіалу "Grace Under Fire", розриваюся між своєю ненавистю до світу з приводу восьми років мовчання про обстріл Донбасу і твоєю принциповістю за нинішньою ситуацією, що "нам не потрібна війна".
Дасхабенлібензайтс !!!!!!!!!!!...............................
P. S. Цей маленький текст - мій сильний біль за тисячі знищених життів за 8 років на Донбасі і зараз у коханій з дитинства Україні. Якщо у Вас вистачить сил – не пишіть коментарі – для мене завжди було і залишається людське життя найціннішим і найдорожчим подарунком Всевишнього!