Народження

Анатолий Тарасовский
Колись країна скинула кайдани,
Та свого  місця якось не знайшлось...
Попри Небесну Сотню і Майдани -
Відродження, на жаль,  не відбулось.

Тепер, нарешті маємо нагоду 
Торкнутися походження свого…
Щоб народилась  Нація з народу …
І ми стаємо свідками цього.

Хоча пологи зазвичай криваві,
Та найдорожче до незабуття
Чи то для жінки, чи то для держави -
Для матерів - народжене дитя…

Та ось, на жаль, вони не мають змоги
Зрадіти, що почули  перший крик,
Бо поки ще ми маємо пологи,
Які тривають вже десятий рік.

Війна триває,  правду ніде діти,
Де мітками пекельними хрести,
Коли від кулі  написами – "ДІТИ" -
Життя людей не в змозі вберегти...

...Цієї ми  очикуємо миті-
Народжена дитина – то святе -
Ваги набуде... цінностей у світі…
Для тих, хто навіть не чекав на те.

Та врешті є єдиною  умова
Під час війни та грізних перешкод,
Що тільки Віра, Армія та Мова
У Націю воз'єднує народ.

Та сенсу  всупереч  чи навперейми,
Це досі поки що не відбулось…
…Та саме зараз болісні перейми
Предвіщують  - народження ось-ось…