Чужі! Чужі люди
Зі зброєю всюди,
Йдіть додому,
Залиште у спокої нас!
Дайте спокій хлопчику,
Ніколи йому
Не бути більш молодому,
Не годувати курчат.
Пригорніть своїх малят,
Йдіть, будь ласочка, додому,
Каміння під ногами заговорили,
Каміння вже не мовчать!
Боляче і камінню, як живому,
Схаменіться, озирніться,
До Батьківщини, благаю, поверніться, йдіть додому!
Навіщо вбивати? Навіщо вмирати?
Навіщо?! Навіщо?! Навіщо?!
Там чекає на тебе рідна мати...
Навіщо вбивати? Навіщо вмирати?
Поверніться додому,
Чужі зі зброєю, незнайомі,
До коханих серцю, до хати,
Щоб малечу пригортати, та гойдати, гойдати, гойдати...
Війна розриває людей, шматує,
Холодна, жорстока, чорним фарбує...
Не вистачає обіймів, тепла так бракує...
Лютує ненависть! Як ніколи лютує!
Війна забирає тебе, немає безпеки,
Схаменіться! Озирніться!
Благають синь неповторна,
Сопілка, навіть голос лелеки,
Коли закінчиться фарба чорна?
Скільки кров ще литися буде?
Чужі. Чужі. Чужі! Всюди...
Підійміть очі! Там синь неповторна!
Поверніться додому,
Чужі, чужі, досі незнайомі!
Навіть гирло річки кричить,
Навіть валторна!
Як же боляче і камінню,
Немов живому...
Під ногами питають,
Змивають кров з себе,
Невгамовні!
Знов і знов змивають...
Мріють каміння про голос лелеки,
Про синь небес, про спокій безпеки!
Коли їх підніме дитяча рука,
Ніжна така, лагідна, м'яка,
Коли їх лелека покличе голосом величним,
І хмаринка пропливатиме мирна, легка...
------------------------------
Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в своё время?(Еккл. 7:17)