за мотивами 102-го

Цветков Александр
Чи в того сила, хто гучніше бреше ?
Чи хвіст фазана саме красота ?
З останньою пелюсткою черешні,
що падає, зростає самота.
Як повесні співа в устах цівниця
і надає жертовності ночам
най доки серпень - пломенистий вбивця,
занапастить в журбу кохання крам.
Цвіте бриндуша лиш для Філомели
і ллється спів без меж, без зайвини.
Ох... Лине час так хутко і омели
на кожній гілці тяжать ясени,
лишивши серце ліпшого уміння
плекати флер від першого квітіння.