Серце розривається від болю,
Більше невесела,а сумна.
Плакати собі я не дозволю ,
Хоч душі обірвана струна...
Ніби й молода,а вже за сорок,
І життя шліфує без пощад...
Думала,що саме у вівторок,
Я влаштую тихий променад...
А натомість справи і робота,
І не буде більше,як колись...
Потемніє в сонця позолота,
Але ти за мене не журись...
1 06 2022 р
Вікторія Г М Р