Петрусь Бровка - Когда мильоны умирали

Морозова Татьяна -Анапская
Когда мильоны умирали...

Чтоб осталось больше живых.

Твои письма. Меня искали.

На разных почтах. Полевых.

Плыли лепестками. Святыми.

Поверх просторов сей войны.

А по дороге, перед ними

огнём страшили Перуны*.

Жили в письмах. Надежда. Слёзы.

И Вера. Пусть пройдёт беда!

Лишь минуя путей угрозы.

Меня находили всегда.

И в глазах кружась вереницей.

То ли покой был. То ли бой.

Словно белой крылатой птицей.

Вперед звали. Вслед за собой.

ПЕТРУСЬ БРОВКА
Перевод: Татьяны Морозовой - Анапской

*Перуны(устар.) - обозначение воинов, сражения, звуков сражения.

И ОРИГИНАЛ

Калі мільёны паміралі,
Каб засталося больш жывых,
Твае лісты мяне шукалі
Па многіх поштах палявых.

Плылі пялёсткамі малымі
Па-над абшарамі вайны,
А па дарозе перад імі
Гулі з агнямі перуны.

Былі ў лістах надзея, слёзы
I вера, што бяда міне.
I, абмінуўшы ўсе пагрозы,
Лісты знаходзілі мяне.

Яны ў вачах маіх кружылі,
Ці то спачынак быў, ці бой,
I, быццам птушкі белым крыллем,
Наперад клікалі з сабой.