Садок вишневий бiля хати
Хотiв би знову я побачить,
Як у дитинствi моя мати
Мене кохая бога вдячить.
Ставок серед вербiв зелених,
Сплеск риб та коникiв стрибок,
Та помислов моiх натхненних
В дитинствi був мiй там куток.
Я по травi босий ходив,
Збирав я квiти кольоровi,
Метеликiв сачком ловив,
Мирне життя було в основi.
На дачi з матiр’ю я був.
Село Хотомля на Донцi.
Дизентерiю там схопив
Менi тоди було два роцi.
I всеж я видужав у тiм году,
Таке було завгодно богу.
Було життя усе попереду,
Вiдкрив менi в життя дорогу.
Тепер на склонi моiх рокiв
Все круто так змiнилося.
Ходити стало важко кроки.
Неврозумiло в свiтi що робилося.
Моэ найкраще мiсто в свiтi
Було зруйновано ворож’iм станом.
Стари, жiнки та дiти були вбитi.
Розповiдати це я не перестану.
Нехай згине ворож’я стая,
Нехай iх мати сльози льють.
Нехай богато буде i врожаю,
А нашi дiти граючи спiвають.
Борзоф 25 Июнь 2022г.