Скажить мені чому так бридко,
Коли здригається земля?.
Життя таке неначе клітка,
Затягується знов петля.
І раз по раз всі бачать очі
Що мокрі кожен день від сліз,
Сирена знову заклокоче,
Жахіття і страждання скрізь.
Воно сьогодні дуже близько,
Тепер немає вороття.
На кроку кожному так слизько,
Здається падає життя.
Неначе хтось з колін збиває,
Та на спину кладе вагу.
І з ранку кожен обіцяє,
В " мир" не здамося ворогу.
Та розумієм щохвилини,
Не припинивши боротьби.
Що ворог полюбляє спини,
Це намір дружньої ходьби.
Скоріше б чути Перемогу,
Своє повітря зберегти.
Давайте знов молитись Богу,
Щоб досягти його мети.
(02.07.2022)