Вже й кава з присмаком війни
Від гіркоти волає серце.
Сумних думок невпинний плин
В душі луною обізветься.
Так хочеться відчути аромат
Кохання, миру і спокою
Вдихати ніжність від троянд
І милуватись їх красою.
Яскраве небо то є дар,
Не те що "Градами" лякає.
В блакиті особливий шарм
Вона до мрій нас надихає.
Бо небеса престол Господній,
Нема там смутку і тривог ,
Там вільний Дух,то Дух свободи
Яку дарує тільки Бог!