***

Поклич мене і я прийду до тебе,
Затишним ранком в златі промінців.
Я пригорну тебе, рідненького, до себе
Позбавлю твою душу камінців.
В очах блакитних,наче в чистім небі
Розвію сум, тривогу та журбу,
Нехай пливуть хмаринками, мов лебідь
Не залишаючи ні болі,ні жалю.
В кохання мов у ковдру  загорну я,
Нехай пестливо душу зігріва...
Та пісню солов'їну  наспіваю,
Яка пробудить втомлені серця.
Як порятунок буду, коли стане злива.
Розтане крига оченят твоїх,
І знов розквітне посмішка щаслива,
Як найдорожчий скарб серед усіх!...