Мов перли тонуть в морi нiжно-синім,
Зірки згасають, край охоплює зоря.
Два лебеді пливуть в безкрайній світ просторий,
А біля берега в цю мить лиш ти та я.
Рукою сильною тримаєш нiжно руки...
І в очі теплі, синiї дивлюсь з коханням я.
В такі часи для мене дiйсно незабутні
Кожна секунда, подих, блиск в його очах...
2010 год