Надія, віра та любов
У внутрішній кишені.
А у руках гаряча зброя, що палА,
Як в серці біль та гнів.
Чому так сталось знов,
Що стали ми мішенню?
З-під ніг втіка земля,
Й ненавидіти - вже не гріх.
;
Вже не тремтить рука,
Глибокий подих рівний.
Ти впевнений і знаєш,
Який твій наступний крок.
Смерть, страх - це лиш вода,
А, хто горить - той вільний.
Сміливість натискає
Зведений курок.
;
Ти вдома! Дім у тОбі проростає
Столітніми дубами і кущами
Стрункої і вразливої
Калини під вікном.
Твій дім задимлений
Очиститься дощами.
Його наповни силою,
Незламним духом знов.
;
Вже годі говорити про того,
Кого нема!
Встаєш і б‘єшся -
Бій породжений циклічністю.
Усі присяги й гімни
Тепер більше, ніж слова,
Їх окропило кров‘ю!
Тож вони закарбувались в вічності.