Вже літо надуває щічки
І з сумом дивиться у даль,
Позеленіло плесо річки
У лісі золотава є вуаль.
І ранок дихає морозно,
Пташки про осінь гомонять
І жовкнуть вже вербові коси,
Плоди додолу знов летять.
Відходить потихеньку літо,
Подолом ніжно шелестить,
Та будем з вами ми радіти
Бо скоро осінь прилетить...