Я боюсь закохатись в тебе і втратити розум,
Загубити всі якорі, маркери і прапорці…
Я дозволю тобі цілувати мене, як захочеш,
Гріти руку мою в своїй гарячій руці.
Я дозволю тобі говорити мені на вухо,
Все, про що поки варто було б мовчати.
Я дозволю тобі задавати темп моїм рухам,
Не порушуючи при цьому законів військового часу.
Я дозволю налити мені алкоголь, не важливо,
Що казала й не раз зарікалась, що більше не п‘ю.
Головне, не забути про комендантську годину,
Повернутись додому раніше, ніж я полюблю…
Я дозволю собі повірити в твої обійми,
І отримати згубну оксітоцинову дозу.
Я дозволю в полоні собі почуватись вільно…
Просто страшно мені закохатись і втратити розум.