Немає більшої розради,
Як тепле слово в час скрутний.
Воно розвіє суму хмари
Відчуєш дотик чарівний.
То дотик Божої любові
Такий прекрасний неземний
Він відведе всі ваші болі
Й думок сумних невпинний плин.
Посіє у сердечку радість
Наснаги дасть до справ земних.
Забудеш про свої ти вади
Прилив відчуєш нових сил.
Одне лишень словечко ніжне
Й життя всміхається тобі
І легкою стає доріжка
Долаєш скелі вмить круті.