Андреевский спуск Оксаны Фетишин
мой перевод с украинского:
Хвала Андреевскому спуску
Стихи и проза не в нагрузку,
Парю, пою свободной птицей
Над шёлковой Днепра водицей.
Река сдружилась с бережком,
Иду по Киеву пешком.
На перекрёстках - светофоры,
Сверкает золото соборов,
Белеют свечи у каштанов,
Повсюду аромат дурманом,
И с неба звон благословен
Роняет радость перемен.
Играет сердце, как тимпаны,
На клумбах вышивка - тюльпаны.
На площадях любовь ликует:
Голубки с милыми воркуют.
Хотя мой город и в годах,
Но юн и красочен в строках.
С утра, в обед и поздней ночью -
Наш Киев - светлый, добрый очень
Окошки-глазки ясно светят
Всем тем, кто счастлив и приветлив.
Пускай стихи кричат вокруг:
Мой город - самый верный друг.
31.08.2022 23-38
Оригинал:
Йду Андріївським узвозом___
Оксана Федишин http://stihi.ru/2022/02/09/6827
Йду Андріївським узвозом
Чи то в лірику, чи в прозу,
Чи злітаю над водою
Чаєчкою молодою
Вздовж Дніпрових узбереж.
Тут так швидко не пройдеш:
Зупиняють світлофори,
Сяйво куполів соборів,
Аромат свічок каштану
Душу сповнює дурманом.
Раптом з неба лине дзвін –
Чую радість перемін.
Серце грає, мов тимпани,
Клумби – вишивка тюльпанів,
На відомій площі славній
Голуб курлить вірш коханій.
Київ – красень, хоч в роках,
Юний у моїх рядках.
Серед дня чи серед ночі
Києва привітні очі
Прагнуть світлої любові,
Почуттів у добрім слові...
Хай... байдуже все навкруг...
Київ – завжди вірний друг.