Глибокий сум

Ярик Лобань
Глибокий сум, бо гинуть в світі люди,
За мову, і за свій рідненький край,
І як воно усе надалі буде,
Майбутнє - сердце ти моє не край!

Так хочеться, було щоб жити добре,
І щоб за це ніхто не помирав...
І молимось, хай Бог таке нам зробить!
Щоб у теплі й смачних доволі страв.

Спів солов'їний, тихий спокій ранку...
І так здається буде на віки!
Натомість - сльози від чекань на ґанку,
Глибокий сум, солоної ріки...