У саду прекраснім осінь мандрувала
І його майстерно та й розфарбувала.
Пензликом трудилась фарби підбирала,
Трішки притомилась все ж гарненько стало.
Айстри та жоржини у саду розквітли,
Сонечко стрічають підіймають віти.
Осінь лиш махнула ніжною рукою,
Стала вмить садиба ніби золотою.
А коли злетіла понад тихим плаєм
Та й замилувалась рідним нашим краєм.
Осінь мандрувала по горах і нивах
І скрізь залишила слід як Боже диво.