...А ми не знали, що робити,
Нас ворог поливав вогнем!
Могли в окопі лиш сидіти
І, серця стримуючи щем,
Всі від безсилля, стрАху й жАху
Кидали матом в ворогів...
Ці матюки- останній захист,
Це відчай, що усіх душив...
Та обстріл ними не здолати,
Снаряда матом не відбить...
"Господь, не хочеться вмирати!!!
Господь, як хочеться пожить!!!
Вернутися у рідну хату
І обійняти всю сім"ю!"-
Молитва зазвучала раптом
В пекельну ніч, у цім аду.
Ми на колінах, щирим серцем
Просити Бога почали.
І раптом- чудо, обстріл менший,
Став затихати й зовсім стих!
Ми разом плакали в окопі:
"Почув! Нас всіх Господь почув!
Живі, без втрат! Нам Бог дав спокій
І допоміг в цю ніч страшну!"
Це свідчення правдиве, щире
Повідав воїн, наш земляк.
Хай ні один з них не загине!
Бог, бережи всіх повсякчас!
Хай всі повернуться живими!
Їм душі збережи й тіла!
Хай знають всі- матюк- безсилля;
Молитва ж - творить чудеса!
Матюк в житті не допоможе,
Бо він - знаряддя сатани.
Лише молитвою ми зможем
Отримать відповідь згори!
Свою надію покладаєм
На Тебе, Боже наш благий!
Спаси країну!- ми благаєм,
Дай перемогу нам, дай мир!
Підносимо свої молитви
Й очікуєм Твоїх чудес!
Хвала Тобі, Бог милостивий!
Хвала Ісусу, що воскрес!
Воскресне наша Україна
Й воскреснемо з Тобою ми!
Хвала Отцю, хвала і Сину,
Й Святому Духу на вікИ!!!