Я молитвою у Небо підіймуся,
Піднесу розбите серце на шматки.
Обійми мене по-батьківськи, Ісусе,
Дай забути сьогодення кулаки.
Я надію лиш на Тебе покладаю,
Бо нестерпний біль у грудях аж пече.
Я тепло в Твоєму Слові відчуваю,
Твою руку, що поклав Ти на плече.
Пригорни мене, немов малу дитину,
Заспокоюся, тихесенько засну…
Ти сказав мені: «Ніколи не покину,
Все, що ворог відібрав, Я поверну».
«Я люблю тебе!, – Він ніжно промовляє. –
Проведу і по каміннях на землі,
То ж нехай тебе нічого не лякає,
Бо й на морі Я тримаю кораблі.
Довіряй Мені, Моя рука пильнує,
Буде хліб і знову сонечко зійде,
І нехай майбутнє більше не турбує,
Моя милість від тебе не відійде».
Я молитвою у Небо підіймуся
Та прийму усі обіцянки святі,
І з довірою до Батька пригорнуся –
Не залишить Він мене на самоті.
Люба Охман