Виб р

Виталий Пушкарь
Час іде, я достаменно знаю,
І згорають зірки в порожнечах,
І любов людська охолоняє,
Й змінюються всі у світі речі.

Де колись в віках стояло місто
Й караванів тінь перепліталась -
Там тепер поміж містами відстань
Для археології зосталась.

Все іде своїм шляхом із часом,
Пишуться історії сторінки.
Де колись були обоє разом
Є тепер дві різні половинки.

Прийде час і згорнеться сувоєм
Небо і земля згорить на попіл
Буде світ поділений на двоє -
Ті що "за" були і ті що "проти".

Ті що "за" були - забудуть горе,
Зло на пам'ять не прийде повіки.
Їх Господь у мить з людського моря
В своє Царство забере навіки.

Ті що були "проти" не забудуть
Все те зло, що на землі чинили.
І навіки пам'ятати будуть
Як своє спасіння пропустили.

Хто що сіяв - те і буде жати
Цілу вічність і не менше того.
Бог дає нам право обирати -
Жити з Ним чи мучитись без Нього.

Час іде. Пора зробити вибір.
Прийде час коли його не буде.
Вічність має лиш єдиний вимір,
Ну а з ким - те вибирати людям.