(з дозволу Автора)
Арлю гіркавого мед...
Містралю завулками дзень...
Жагою бажань жадібних жалячи, і...
Не жаліючи!
Шугаючи!
Перекидаючи мовами спеки.
До інакшого.
Прозираю халепи розпечені
Ван-Гога гогеноподібного...
Ню його, ню!
Світло від вуха соняшника,
колір палкий ір-р-реальний...
Де вижга Арлю жарить очиськ раж...
У раз!
**************************
Оригінал: http://www.stihi.ru/2020/01/29/4511
Сквар Арлю
Ицхак Скородинский
Арлю найгіркішого сласті...
Містралю в провулках дзень....
Запалом бажань спраглих жалячи, і...
Не пошкодувавши!
Палахкотячи!
Переміщуючи мовами спеки.
У інше.
Усе це я побачив, споглядаючи нахаби Ван-Гога гогеноподібного...
Ню його, ню!
Світло від вуха соняшника,
колір його ірреальний...
Де жар Арлю палить очей раж...
На раз!