Я мама Богдана. Я мама Сашка.
Я мама Вадима... Олега... Тараса...
Дітей хоронити - то ноша важка...
Хтось взимку загинув, хтось саме на Спаса.
Богдан... 22, 28 Сашкові,
І горе у хаті. Ти чуєш нас, Бог?!
Немає Василька у когось і Вови,
А їм було сорок. Їм сорок на двох!
І плаче родина Сашка і Богдана.
У когось дружина, донька і брати.
До віку буде кровоточити рана -
Пішли їх синочки у кращі світи.
Немає Богдана, Сашка і Микити,
У чорних хустинах багато вже мам.
Героїв усі пам'ятатимуть. Жити...
А жити з цим горем приходиться нам.
Я мама Богдана...