Котилося щастя
по долях-печалях
та й впало у рів.
Забути не вдасться -
в святковому залі
зустрів, кого хтів,
щоб разом, за руки
і в мрію красиву...
щоб разом навік!..
ЗвідкІль тоді муки
у паморозь сиву?
У щастя є вік.
Для когось - хвилина,
для когось - до смерті,
для когось - "без меж"...
А згадок лавина
у жовтих конвертах,
в життя не вбереш.
А щастя десь поряд,
бо рів не глибокий
і місяць яснИй...
Всміхаються зорі
та бажаний спокій
вгортають у сни.