Як нiколи...

Виктория Гребенюк Роженкова
Пробач мене,що не з тобою,
Не обіймаю,як колись...
А пам'ятаєш,як щокою...
Казав тихенько ,,не вколись,,...

А я ще дужче притулялась,
І не колола борода.
З тобою ми тоді кохались....
Не відчуваючи стида...

Ти пестив тіло ніжно й любо,
Я вигиналась,мов дуга....
Ти цілував шовкові губи,
Мене до себе притягав....

Нам було добре,як ніколи,
Ми наче були у раю...
Довкола пахли матіоли,
Бажанням,сексом й кавою...
31 12 2022 р
Вікторія Г Р М