Сьогодні я тихесенька-тихенька,
Мовчу весь день, держу в собі думки,
Туди б вернутись, де була маленька,
Додому би побігла, напрямки!
Не побіжу, не знаю, є ще хата,
В якій колись була уся сім’я?
Давно немає тата, мами, брата,
З сім’ї лишилася одна лиш я.
Та й місто все зруйноване, розбите,
Яка ж то доля випала тобі…
Це горе нами ще не пережите,
Та люди в дусі зовсім не слабі!
- Ти чуєш, Боже, наші всі молитви,
Ти знаєш біль, що є в людських серцях,
Ти бачиш, скільки крові вже пролито,
Не сохнуть сльози горя на очах!
Звертаюся до Тебе знову, знову:
Ти відведи всю темряву від нас,
Від Тебе не почую я відмову –
Просити буду я про це не раз!
Пробач Своє творіння, знаю, грішні,
Без тебе ми ніщо, нема життя,
Так хочеться почути вісті втішні…
Стою перед Тобою з каяттям!
Поглянь на нас і змилуйся, наш Спасе,
В плачу усі і в тузі (подивись),
Владика Ти життя і нашим часом…
На Тебе наші очі, озовись!
17.01.2023.