На порозі моя осінь
Заростає у дитинство стежка,
Вицвіли на сонці спориші.
Вже й берізка скинула сережки,
Якось сумно в мене на душі...
Хочеться у юність хоч би оком,
Зазирнути й повернутися на мить.
А життя минає рік за роком,
І нажаль його не зупинить...
Молодість сховалася у ниві,
І у сонечка коротші промінці...
Дні були прекрасні,ми щасливі,
І завжди усмішка на лиці.
Майже все я пам'ятаю й досі,
Поміж верб кривенький перелаз...
І ромашки вплетені в волосся,
І шкільний останній вальс.
Я прекрасного дарую Вам частинку,
А сама босоніж в теплі роси...
Хочеться в дитинство на хвилинку...
Але на порозі моя осінь...
28 01 2023 р
Вікторія Г Р М