Так хотеть снега, будто конца войны.
Теперь это твой свет - держись его да храни.
Свыкайся теперь с ним, обними, обними.
И только ветка чернеет среди этой зимы.
Похожа на букву, писанную от руки.
Соберутся у озера мужики,
Запалят огни, засмотрятся в глубину.
Я запомню из этой зимы тебя одну.
Так чекати снігу, ніби кінця війни.
Тепер це твоє світло –
тримайся та борони.
Звикай тепер до нього, обійми, обійми.
І лише гілка чорніє серед цієї зими.
Схожа на літеру, писану від руки.
Зійдуться до озера чоловіки,
запалять вогні, задивляться в глибину.
Я запам’ятаю з цієї зими тебе одну.