Ладно, ладно, комкай листы,
стирай номера, пали мосты,
просто стирай, просто громи,
нам по горло хватило этой зимы.
Ломай коды, ломай замки,
теплые лучи посреди реки,
убей подозрения, убей смех,
доверье сходило на нас на всех,
так круши все то, что досталось тебе,
то, что выдумалось в борьбе,
то, что утратилось, наплюй
на то, что я до сих пор люблю.
Стирай адреса да имена,
ты и дальше будешь такая одна,
таких как ты трудно найти,
сжигай не нужные эти мосты,
сжигай книги, сжигай словари,
казённые чертовы рушники,
простыни со следами чернил,
ошмётки знамен, парусов клочки,
убей голос, убей слова,
все равно ты будешь так же жива,
убей все, что создала сама.
Все будет ок. Это просто зима.
Забудь осенние все дома,
забудь всё, что умел я,
забудь всё, что умела ты,
жги обломанные эти мосты,
выжигай следы поражений, утрат,
вдруг захочешь вернуться назад,
вдруг припомнишь ещё один раз,
после всех проклятий, досад,
как нестерпимо, как здорово было оно,
как швыряло тебя и вело,
как доставало до твоих основ,
как просто все это начать вновь.
Так что лучше круши, пали сильней,
неважно кто, неважно где,
неважно зачем, без разницы с кем.
У тебя впереди ещё столько зим.
Добре, добре, знищуй листи,
стирай номери, пали мости,
просто стирай, просто громи,
ми вдосталь мали цієї зими.
Знищуй коди, знищуй замки,
теплі промені серед ріки,
знищуй підозри, знищуй сміх,
довіра сходила на нас усіх,
тому знищуй те, що дісталось тобі,
те, що вигадалося в боротьбі,
те, що втратилося без жалю,
те, що я і дотепер люблю.
Стирай адреси та імена,
ти й далі лишаєшся така одна,
таких як ти важко знайти,
пали ці нікому не потрібні мости,
пали книги, пали словники,
готельні чортові рушники,
постіль зі слідами чорнил,
ошмаття прапорів та вітрил,
знищуй голос, знищуй слова,
ти далі будеш так само жива,
знищуй усе, що створила сама.
Все буде добре. Триває зима.
Забудь кожен із осінніх домів,
забудь усе, що я умів,
забудь усе, що вміла ти,
пали ці обірвані мости,
випалюй сліди поразок і втрат,
раптом захочеш повернутись назад,
раптом згадаєш собі ще раз,
після всіх проклять і образ,
як добре було, як нестерпно було,
як тебе нищило і вело,
як це торкалось твоїх основ,
як просто все це почати знов.
Тому краще знищуй, краще пали,
неважливо хто, неважливо коли,
неважливо навіщо, неважливо з ким.
В тебе попереду ще стільки зим.