Н. Бидненко
Я чую, коханий, я чую тебе…
Ти в кожній клітинці моїй проростаєш,
І кожної миті в тобі щось нове,
І кожної хвильки мене ти вивчаєш.
Ще вивчим на дотик. Ще буде наш час.
А поки твій голос пронизує милі.
Підступна мережа роз’єднує нас
Й розмова – як море – від хвилі до хвилі.
Нічого, ще будемо ми візаві,
Бо час не стоїть і розлука не вічна…
Ми – двоє щасливих на грішній Землі
Й любові палає негаснуча свічка.
***
Я слышу, любимый, я слышу тебя...
Ты в клеточке каждой моей прорастаешь,
Ты новый в мгновеньях, что быстро летят,
Ты с каждой минутой меня изучаешь.
Мы соприкоснёмся, приблизится час!
Пока лишь твой голос эфир переполнил,.
Преступная сеть пролегла промеж нас
И наш разговор - как прибрежные волны.
Ну что ж, ещё будем с тобой - визави.
И время бежит, и разлука не вечна...
Мы - двое счастливцев и нашей любви
Горят на Земле негасимые свечи.