Я говорю: что с того, что ничего не понято?
Что с того, что приходится все начинать снова?
Каждая душа обживает себе тело какое-то,
и каждая дверь приведет до какой-то из комнат.
В каждом пространстве полно своих радиопередач.
Из каждого сердца растут водоросли и цветы.
И что с того, что теперь уже можно всё предсказать?
Что с того, что никогда не знаешь, как про то говорить?
Я же проходил когда-то этот мрак беспросветный,
я знаю как бороться с приступами и травмами.
Но во мне ещё столько любви даже после этого,
что я мог бы остановить чуму под городскими вратами.
Я же знаю, как потухает огонь в голосе женском, и
я сам носил всю эту отраву в своих карманах.
Но даже теперь во мне есть еще столько злости и нежности,
что я мог бы поднимать из могил повешенных и умерших от проказы.
Чтобы они шли за мною золотыми ночами -
усталые клоуны, беспомощные сновиды.
Так что с того, что не знаешь, с чего начать?
И что с того, что у нас с тобой ничего не выйдет?
А она слушает меня, слегка наклоняясь.
Выходит куда - то, потом возвращается снова.
Молчит, во всем со мной соглашаясь.
Улыбается, не веря ни одному моему слову.
Я говорю: що з того, що нічого не зрозуміло?
Що з того, що знову доводиться все починати?
Кожна душа обживає собі якесь тіло,
і кожні двері ведуть до якоїсь кімнати.
Кожен простір повен своїми радіопередачами.
З кожного серця ростуть водорості й квіти.
І що з того, що вже тепер можна все передбачити?
Що з того, що ніколи не знаєш, як про це говорити?
Я ж проходив колись ці сутінки цілодобові,
я знаю як боротися з приступами й травмами.
Але й після цього в мене лишилось ще стільки любові,
що я міг би спинити чуму під міськими брамами.
Я ж знаю, як вигасає вогонь у жіночому голосі.
Я сам носив усю цю отруту в своїх кишенях.
Але навіть тепер в мене є ще стільки ніжності й злості,
що я міг би підіймати з могил повішених і прокажених.
Щоби вони йшли за мною золотими ночами –
втомлені клоуни, безборонні сновиди.
Тому що з того, що не знаєш із чого почати?
І що з того, що в нас із тобою нічого не вийде?
А вона слухає мене, легко погойдуючись.
Виходить кудись, потім повертається знову.
Мовчить, у всьому зі мною погоджуючись.
Усміхається, не вірячи жодному моєму слову.